Мрячити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:54, 10 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Мрячи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. 1) Моросить. Дощ став мрячити. 2) безл. Мрячи́ть. Стоить туманная, съ мелкимъ дождемъ, погода. Все мрячить та й мрячить. Каменец. у.