Двірець, -рця, м. 1) Ум. отъ двір. Стань, матінко, край двірця; іде твоя дочка до вінця. Мет. 173. 2) Дворецъ. 3) Двірець залізничний. Вокзалъ желѣзнодорожный.
Тлумачення слова у сучасних словниках