Драгно

Драгно, -на, с. Грязь, болото. В сіни разураз вода з стелі натікає, то там вже таке драгно. Черк. у.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

1. Болотисте місце; трясовина, болото (в 1 знач.). Прийшов приказ з волості рівняти шляхи, лагодить мости та насипать на багнах греблі (Нечуй-Левицький, II, 1956, 367); Сотні гинули від настирливого переслідування козаків або тонули в багні і в річці (Іван Ле, Україна, 1940, 291); Стежка вивела на багна, вкриті іржею (Петро Панч, III, 1956, 72); // Велика калюжа, грязьке місце. По дворах стояли багна й зеленасті калюжі (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 308). 2. тільки одн. Розріджена внаслідок дощів, розтавання снігу та ін. земля на шляхах, стежках і т. д.; болото (в 2 знач.). Де не взялась Свиня і стала чухать об драбину Багном обляпаную спину (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 216); В масному багні загрузали підводи до осей (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 325); Черевик полетів.. просто в груди, заплескав багном бороду, новий мундир, обличчя (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 95). ♦ Затоптати (втоптати) в багно — принизити, заплямувати. Воно [минуле] зібгало Ярину Валах на роздоріжжі, затоптало в багно, але вона вже підвелася (Василь Кучер, Золоті руки, 1948, 3). 3. перен. Про погане оточення, середовище лихих або відсталих людей, що має несприятливий вплив на кого-небудь. Щось починало їй [Левантині] казати, що даремна її надія, що не має вона такої сили, щоб вирвати Романа з того багна [злодійського], в якому він опинився (Борис Грінченко, II, 1963, 285); — З цим коханням.. неминучі перспективи потрапити тобі в гниле багно, яке так легко використовують наші класові вороги... (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 43). 4. (Ledum palustre). Болотяна чагарникова рослина з дурманячим запахом; використовується в народній медицині. Багно дуже популярна народна лікарська рослина, на яку є попит навіть у тих місцевостях, де вона звичайно не росте (Лікарські рослини.., 1958, 220).

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Драгно́, -на́, с. Грязь, болото. В сіни раз-у-раз вода з стелі натікає, то там вже таке драгно. Черк. у.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

Ріки й озе-ра каламутив [Святослав], Непролазні болота й багнюки гатив (Мирний, V, 1955, 268); Незабаром розтане сніг, вкриються багнюками дороги, не один тиждень чекай, поки просохне (Шиян, Баланда, 1957, 49); Ми теж чепуримо себе, зчищаємо з ніг багнюку (Гончар, Маша.., 1959, 31).

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

драгно -а́, с., діал. Багно, болото.

Ілюстрації