Спіткати

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Спіткати, -ся. См. II. Спотикати, -ся.

Сучасні словники

  1. Зустріти того, хто рухається навпроти.

Вертаючись якось з городу, Пріська спіткала їх обох. Степан ішов похмурий та сумний, а Дунька щось весело йому цокотіла (Любов Яновська, I, 1959, 261)

  1. тільки 3 ос. Випасти на долю.

Мати не знала, Дивувалась, що се таке Мар'яну спіткало? Чи не пристріт? Сяде шити — Не те вишиває (Тарас Шевченко, I, 1963, 151)

Ілюстрації

depositphotos_461484924-stock-illustration-two-groups-people-facing-each.jpg