Жалібно
Жалібно, нар. Жалобно, грустно. І дуже жалібно стогнав. Котл. Ен. II. 24. Княгиня зійшла з рундука назустріч гостям, веселенько всміхаючись, тілько дивилась якось так жалібно, що аж чудно усім здалось. К. ЧР. 211. Ум. Жалібненько, жалібнесенько. Сама стала, подумала, жалібненько заплакала. Чуб. V. 43. Сива зозуленько, не куй жалібненько. Мет. 251. Смутненькожалібнесенько граєвиграває. ЗОЮР. І. 188.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЖАЛІБНО. Присл. до жалібний 1. І як же то дуже голосили і жалібно приговорювали над Трохимом! (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 418); Плач же, серце, плачте, очі, Поки не заснули, Голосніше, жалібніше, Щоб вітри почули (Тарас Шевченко, I, 1951, 55); Квилить пугачик жалібно над дахом (Максим Рильський, II, 1946, 10). Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 504.
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
УКРЛІТ.ORG_Cловник
ЖАЛІБНО. Присл. до жалібний 1. І як же то дуже голосили і жалібно приговорювали над Трохимом! (Кв.-Осн., II, 1956, 418); Плач же, серце, плачте, очі, Поки не заснули, Голосніше, жалібніше, Щоб вітри почули (Шевч., І, 1951, 55); Квилить пугачик жалібно над дахом (Рильський, II, 1946, 10). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 504.
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
жалібно Присл. до жалібний • жалібно — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови • жалібні — присл. Пр. Жалібно, сумно, журливо … Словник лемківскої говірки