Осначка

Осначка, -ки, ж. Жена сплавщика плотовъ. Черн. у. См. Оснач.

Сучасні словники

ОСНА́ЧКА, и, ж., діал. Жін. до осна́ч. Старовинна назва жінки-сплавниці. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 775.

Література

Калі вертаються вони під вечір, і син, осначка, Никифор, що познєй у Пакулі один час верховодив, із ними.(В.Дрозд "Листя землі" Книга 1, 1992)

Джерела

• http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%BA%D0%B0