Вовчище
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 13:06, 2 листопада 2021; I.savielieva (обговорення • внесок)
Вовчище, -ща, м. = Вовцюга. Тікайте, бо йде вовчищепомелище. Рудч. Ск. I. 17.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ВОВЧИ́ЩЕ, а, чол., зневажл. Збільш. до вовк 1. Тікайте, бо йде вовчище-помелище (Словник Грінченка); Знадобився ще один постріл, перш ніж материй вовчище висолопив язика
УКРЛІТ.ORG_Cловник
Вовчище, ща, м. = Вовцюга. Тікайте, бо йде вовчище-помелище. Рудч. Ск. I. 17.
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
вовчи́ще іменник чоловічого роду, істота зневажл. вовчище -а, ч. Збільш. до вовк.