Мотрошити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:51, 10 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Мотроши́ти, -шу, -ши́ш, гл. Порошить. Проти Варвари почало мотрошити сніжком. Мир. Пов. І. 112. На дворі сніжок мотрошить. Конотоп. у.