Спасіння

Спасі́ння, -ня, ж. Спасеніе (духовное). З дурного говіння не буде спасіння. Ном. № 133. Ой хто мене поцілує, заробить спасіння. Грин. III. 654. Ум. Спасіннячко. Ном. № 2428.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

СПАСІ́ННЯ, я, сер. 1. розм. Дія за значенням спасти 1 і спастися 1. — Для спасіння Києва всі погляди були звернені на нас. Я взявся за справу (Олександр Довженко, I, 1958, 184); [Герцог:] Мій канцлере, спасіть мене! Спасіть!.. Я всю державу за спасіння дам! (Євген Кротевич, Вибр., 1959, 589). 2. розм. Можливість врятувати кого-, що-небудь або врятуватися; вихід з небезпечного, скрутного становища; рятунок, порятунок. — О, праця святе діло! В ній і мораль, в ній спасіння моралі жіночої! (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 61); Скочив [Марусяк] на коня — і.. кинувся в шумливі, киплячі хвилі. «Тепер уже спасіння!» (Гнат Хоткевич, II, 1966, 247); Зрозуміла Катерина, що пропозиція Сулімана не брати сестер з матір'ю у свій дім — це її спасіння (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 509); // Те, що рятує від чого-небудь. [Виходцев:] Тільки й спасіння, як почнеться тривога. Тоді хоч бомби змушують вас сидіти тихо (Іван Кочерга, II, 1956, 388); В це люте холодних вітрів голосіння.. тільки й спасіння — Зіщулитись дужче в своєму кутку (Леонід Первомайський, II, 1958, 293). ♦ Нема (немає) спасіння — те саме, що Нема (немає) спасу див. нема. — Взяла, дурна, та й вискочила заміж за припадочного Петьку Козолапа... А воно, трясця, як розпилося, вірите, спасіння нема... (Микола Зарудний, На білому світі, 1967, 67). 3. заст. За релігійними уявленнями — рятунок від вічних мук у загробному житті. Він говорив,.. що добрим людям бог дасть спасіння, а грішних будуть чорти мучити в пеклі (Нечуй-Левицький, III, 1956, 86); У світлиці було тихо. Ушнипившись у євангеліє, там сиділо двоє дідів і шукало спасіння у святім письмі (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 512); Про що розповідала книжка? ..Коли б від цього навіть залежало спасіння душі — однаково недужа була сказати (Юрій Яновський, II, 1958, 143); // жарт. На городі бузина — пов'яло коріння, А хто мене поцілує, заробить спасіння (Українські народні пісні, 1, 1964, 33).

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Спасіння, -ня, ж. Спасеніе (духовное). З дурного говіння не буде спасіння. Ном. № 133. Ой хто мене поцілує, — заробить спасіння. Грин. III. 654. Ум. спасіннячко. Ном. № 2428.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

СПАСІ́ННЯ, я, с. 1. розм. Дія за знач. спасти́ 1 і спасти́ся 1. — Для спасіння Києва всі погляди були звернені на нас. Я взявся за справу (Довж., І, 1958, 184); [Герцог:] Мій канцлере, спасіть мене! Спасіть!.. Я всю державу за спасіння дам! (Крот., Вибр., 1959, 589). 2. розм. Можливість врятувати кого-, що-небудь або врятуватися; вихід з небезпечного, скрутного становища; рятунок, порятунок. — О, праця святе діло! В ній і мораль, в ній спасіння моралі жіночої! (Н.-Лев., VI, 1966, 61); Скочив [Марусяк] на коня — і.. кинувся в шумливі, киплячі хвилі. «Тепер уже спасіння!» (Хотк., II, 1966, 247); Зрозуміла Катерина, що пропозиція Сулімана не брати сестер з матір’ю у свій дім — це її спасіння (Вільде, Сестри.., 1958, 509); // Те, що рятує від чого-небудь. [Виходцев:] Тільки й спасіння, як почнеться тривога. Тоді хоч бомби змушують вас сидіти тихо (Коч., II, 1956, 388); В це люте холодних вітрів голосіння.. тільки й спасіння — Зіщулитись дужче в своєму кутку (Перв., II, 1958, 293). ◊ Нема́ (нема́є) спасі́ння — те саме, що Нема́ (нема́є) спа́су див. нема́. — Взяла, дурна, та й вискочила заміж за припадочного Петьку Козолапа… А воно, трясця, як розпилося, вірите, спасіння нема… (Зар., На.. світі, 1967, 67). 3. заст. За релігійними уявленнями — рятунок від вічних мук у загробному житті. Він говорив,.. що добрим людям бог дасть спасіння, а грішних будуть чорти мучити в пеклі (Н.-Лев., III, 1956, 86); У світлиці було тихо. Ушнипившись у євангеліє, там сиділо двоє дідів і шукало спасіння у святім письмі (Тют., Вир, 1964, 512); Про що розповідала книжка? ..Коли б від цього навіть залежало спасіння душі — однаково недужа була сказати (Ю. Янов., II, 1958, 143); // жарт. На городі бузина — пов’яло коріння, А хто мене поцілує, заробить спасіння (Укр. нар. пісні, 1, 1964, 33).

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

• 1спасіння — іменник середнього роду • 2спасіння — [спас’і/н :а] н :а … • 3спасіння — я, с. 1) розм. Дія за знач. спасти 1) і спастися 1). 2) розм. Можливість врятувати кого , що небудь або врятуватися; вихід із небезпечного, скрутного становища; рятунок, порятунок. || Те, що рятує від чого небудь. 3) За релігійними уявленнями

Ілюстрації