Перістий

Перістий, -а, -е. 1) О масти: по черному полю бѣлыя поперечныя полосы. Рудч. ЧП. 255. Віл перістий. КС. 1898. VII. 42. Пропало троє коней перістих. Левиц. І. 106. 2) О цвѣтѣ: въ полоскахъ. Ой ти гарбуз, ти перістий! Із чим тебе будем їсти? Нп. За рижого бога, за перістих людей. Ном. 6853.

Зміст

1 Сучасні словники
2 Іноземні словники
- 2.1 Словари и энциклопедии на Академике
3 Ілюстрації
4 Медіа
5 Цікаві факти
- 5.1 Матеріал з Вікіпедії

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ПЕРІ́СТИЙ, а, е. 1. З плямами іншого кольору (про масть тварин). Пропало троє коней перістих (Нечуй-Левицький, I, 1956, 58); Мотря.. показала Насті своє хазяйство. Опріч рябої корови, було ще два перістих підсвинка та одинадцятеро зозулястих курей (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 58); Перістих гудив Лев овець (Сергій Воскрекасенко, Цілком.., 1947, 110). 2. Який має неоднорідне забарвлення; смугастий, строкатий. Ой ти гарбуз, ти перістий! Із чим тебе будем їсти? (Словник Грінченка); Чи там червона матерія, чи чорна, чи періста — мій боже, люди.. не будуть дбати про такі дрібниці! (Іван Франко, III, 1950, 258); // перен. Неоднорідний. Перістий натовп селян, звиклих до праці, покірно й разом нахилився, і важко загупала мокра з великих лопат земля (Григорій Епік, Тв., 1958, 441). Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 327.

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Перістий, -а, -е. 1) О масти: по черному полю бѣлыя поперечныя полосы. Рудч. ЧП. 255. Віл перістий. КС. 1898. VII. 42. Пропало троє коней перістих. Левиц. І. 106. 2) О цвѣтѣ: въ полоскахъ. Ой ти гарбуз, ти перістий! Із чим тебе будем їсти? Н. п. За рижого бога, за перістих людей. Ном. 6853.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

ПЕРІ́СТИЙ, а, е. 1. З плямами іншого кольору (про масть тварин). Пропало троє коней перістих (Н.-Лев., І, 1956, 58); Мотря.. показала Насті своє хазяйство. Опріч рябої корови, було ще два перістих підсвинка та одинадцятеро зозулястих курей (Коцюб., І, 1955, 58); Перістих гудив Лев овець (Воскр., Цілком.., 1947, 110). 2. Який має неоднорідне забарвлення; смугастий, строкатий. Ой ти гарбуз, ти перістий! Із чим тебе будем їсти? (Сл. Гр.); Чи там червона матерія, чи чорна, чи періста — мій боже, люди.. не будуть дбати про такі дрібниці! (Фр., III, 1950, 258); // перен. Неоднорідний. Перістий натовп селян, звиклих до праці, покірно й разом нахилився, і важко загупала мокра з великих лопат земля (Епік, Тв., 1958, 441). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 327. Перістий, а, е. 1) О масти: по черному полю бѣлыя поперечныя полосы. Рудч. ЧП. 255. Віл перістий. КС. 1898. VII. 42. Пропало троє коней перістих. Левиц. І. 106. 2) О цвѣтѣ: въ полоскахъ. Ой ти гарбуз, ти перістий! Із чим тебе будем їсти? Н. п. За рижого бога, за перістих людей. Ном. 6853. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 146.