Геркотати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:15, 30 жовтня 2021; A.kozachuk (обговорення • внесок)
Словник української мови Б. Грінченка
Геркотати, -кочу, -чеш, гл. = ґерґотати.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ГЕРГОТАТИ, очу, очеш, ГЕРГОТІТИ, очу, отиш, недок.
1. Те саме, що гелготати, гелготіти. [Xристя:] Почали вже й гуси на ставку герготати (Кроп., I, 1958, 450); Дивляться на неї [фашисти], як на якесь диво, гергочуть щось між собою (Збан., Єдина, 1959, 388).
2. Те саме, що скреготати, скреготіти. Десь навіть запідпадьомкала перша перепілка в клітці та герготів, спускаючись з гір, учкаргальський поїзд (Ле, Міжгір'я, 1953, 296).
Зовнішні посилання
https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D2%91%D0%B5%D1%80%D2%91%D0%BE%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/9071-gherkotaty.html#show_point
