Мідик

Мідик, -ка, -а, ч. Те саме, що землерийка.

Землерийки, або землерийкові — узагальнена назва усіх дрібних ссавців, подібних (але не обов'язково родинних) до представників родини мідицевих (Soricidae).

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках: До «підряду» землерийок у різні часи відносили і нерідко дотепер відносять такі групи дрібних комахоїдних плацентарних ссавців, як:

«видрові землерийки» (Potamogale) з родини тенрекових (Tenrecidae),

«їжакові землерийки», або гімнури (Echinosorex) з родини їжакових (Erinaceidae),

«деревних землерийок», або тупай (Tupaia) з «власного» ряду «тупаєподібних» (Scandentia), близького до примітивних приматів,

«слонових землерийок», або стрибунців (Macroscelididae), яких дотепер «кидають» з тупаєподібних (Scandentia) до анагалід (Anagalida) та афротерій і навпаки (але не до «типових» землерийок, тобто мідицевих).

До землерийок відносять також всі роди з родини мідицевих (Soricidae):

«водяних землерийок», або рясоніжок (Neomys),

«бурозубих землерийок», або мідиць (Sorex)),

білозубих землерийок, або білозубок (Crocidura) та ін. (разом 26 родів, див. внизу).

Таксономія мідицевих

Останнім часом поняття «землерийок» найчастіше звужують до обсягу родини мідицеві (Soricidae), яка входить до ряду (надряду) комахоїдних (Insectivora). До мідицевих належать найдрібніші ссавці світової фауни і фауни Європи.

За останнім зведенням «Ссавці Світу» (Wilson, Reeder, 2005) до родини мідицеві входять такі 26 родів (за абеткою), представлені 376 видами:

Anourosorex, Blarina, Blarinella, Chimarrogale, Chodsigoa, Congosorex, Crocidura, Cryptotis, Diplomesodon, Episoriculus, Feroculus, Megasorex, Myosorex, Nectogale, Neomys, Nesiotites, Notiosorex, Paracrocidura, Ruwenzorisorex, Scutisorex, Solisorex, Sorex, Soriculus, Suncus, Surdisorex, Sylvisorex.

У фауні України родина Soricidae представлена трьома родами — мідиця, рясоніжка та білозубка. При цьому у кожній місцевості мешкає, як правило, не більше 1-2 видів кожного з цих трьох родів. Три види з числа відомих в складі сучасної фауни України — мідиця альпійська (Sorex alpinus), рясоніжка мала (Neomys anomalus) і білозубка білочерева (Crocidura suaveolens) — внесені до «Червоної книги України» (2009).

Живлення землерийок

У землерийок активний травний процес. Саме тому вона знаходиться в пошуку їжі практично цілодобово з невеликими перервами на відпочинок. Доба їх діляться не на ніч і день, а на полювання і сон. У різних видів особин свої добу: одні розділені на 10 інтервалів, інші на 78, тобто 78 разів звірятко лягає спати і встає, щоб добути їжу.

Землерийки неймовірно ненажерливі істоти. Щоб підтримати необхідну температуру тіла (вони теплокровні), а також заповнити необхідний запас енергії (землерийки дуже рухливі), процес травлення з постійним виділенням тепла повинен відбуватися постійно, тому з'їдають вони величезна кількість їжі. Часом з'їдений обсяг їжі за добу перевищує їх власну вагу.

УВАГА! Прожити без їжі звірята можуть трохи, в літній час всього 8-10 годин, в зимовий землерийка вмирає не поївши більше трьох годин. Землерийка, чим харчується цей звір? Раціон залежить від пори року:

в теплу пору року основну їжу становлять різні комахи: капустянки, черви, слимаки, гусениці, мокриці. Якщо землерийка дуже голодна, в ній прокидається хижак, в цьому випадку вона може напасти на дрібних гризунів (миші). Водяні особини годуються дрібною рибою і жабами;взимку доводиться дуже нелегко. Тваринки з працею розривають під снігом грунт, щоб дістатися до комах, не гребують насінням рослин.

Зима - голодна пора, тому мало хто з них доживає до тепла.

Ілюстрації