Яселечка

Яселечка, чок, мн. Пестл. до яселка.

Яселка, лок, мн. Зменш.-пестл. до ясла.

Ясла, ясел, мн. 1. Відгороджене в хліві місце, куди закладають корм для худоби. Іван коло худоби порається: скотові й вівцям підкладає в ясла просяної або гречаної соломи (Панас Мирний, II, 1954, 110); Коло ясел стояли воли двома довгими лавами і ліниво жували сіно (Василь Стефаник, I, 1949, 132); Напоївши коня, він завів його до стайні, кинув у ясла оберемок червоноголової конюшини і почав тихенько відчиняти сінешні двері (Михайло Стельмах, I, 1962, 487). 2. також із сл. дитячі. Заклад, в якому здійснюється догляд і виховання дітей до трьох років. Галя схудла й зблідла, до ночі засиджуючись в майстерні над проектом міського мікрорайону, де має бути все — житлові будинки, школи, кіно, торговельний центр, сквери, дитсадки та ясла (Леонід Первомайський, Дикий мед, 1963, 4); Мала сестра дітей у артільних яслах пильнує (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 48); Правління вирішило збудувати перш над усе пекарню, дитячі ясла (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 459).

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках:

Я́сла — відгороджене в хліві місце, куди закладають корм для худоби, годівниця. Слово ясла (прасл. *jadsla/*jadsli, раніша форма *jědsla/*jědsli — від праіндоєвропейського кореня *ēd-), за походженням споріднене з «їсти», словотвірна модель із суфіксом -ла аналогічна словам «весла», «гусла», «перевесла», «прясла».

Ясла — заклад, в якому здійснюється догляд і виховання дітей до трьох років.

Ясла — розсіяне скупчення у сузір'ї Рака

Ілюстрації