Морочити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:47, 10 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Морочити, -чу, -чиш, гл. 1) Одурять, лишать сознанія. Марево, паноче, увесь світ мороче. Ном. № 3059. 2) Забивать голову, надоѣдать приставаніями. Не мороч мені голови, бо вже й так обертом ходе. Подольск. г.