Забіг

Забіг, -гу, м. 1) Набѣгъ. Драг. 228. 2) Убѣжище, пристанище. Удатися в забіги до. Убѣжать, укрыться въ. Шляхта позосталася, удавишся в забіги до кріпких своїх фортець. 3) Закатъ снѣжный, скользкая покатость, куда сани съѣзжаютъ. Полт. и Харьк. г. Міус. окр. І казав, не їдь туди, там великі забіги. Кобел. у. 4) — чому. Предупрежденіе. 5) мн. Старанія, усилія. Як уже він не підходив до неї, як не підлащувався, то вона на всі його забіги наче й не дивиться. Харьк. у.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках ЗАБІГ, у, ч. 1. У спортивних змаганнях - біг на певну відстань. Готувався останній забіг на півтори тисячі метрів. До нього потрапили найсильніші бігуни (Мушк., Чорний хліб, 1960, 113). 2. заст. Притулок, захисток. Шляхта позосталася, удавшися в забіги до кріпких своїх фортець (Сл. Гр.). 3. діал. Ковзкий спад, з якого з'їжджають сани. Казав, не їдь туди, там великі забіги (Сл. Гр.). 4. тільки мн., діал. Старання, зусилля. Як уже він не підходив до неї, як не підлащувався, то вона на всі його забіги наче й не дивиться (Сл. Гр.).