Ралець
Сучасні словники
Словарь української мови Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Ралець, -льця, м. Подарокъ, приношеніе при поздравленіи, визитѣ и пр. Рудч. Чп. 253. Цехові братчики понесли цехмистрові на ралець пляшку горілки та ковбасу. Нѣжин. у. Не тільки все те збережу, но взявши із своєї скрині, товариша свого дитині ралець та й добрий положу. Мкр. Г. 35. ходити на ралець. Идти съ поздравленіемъ и подаркомъ. Взяла очіпок грезетовий і кунтуш з усами люстровий, пішла к Зевесу на ралець. Котл. Ен. І. 12.
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
РАЛЕЦЬ, льця, чол., заст.
1. Подарунок, приношення (у 2 знач.). Жінота жвавенько готує ралець, Та щиро сповняє вином поставець (Пісні та романси українських поетів.., II, 1956, 253); Переїжджі не скупилися і ще від себе додавали своїй охороні ситий ралець (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 400).
2. перен. Те саме, що бенкет. — Чого ви прагнете, грабіжники з пустелі? Чого ви лізете в радянський наш город? Чи не надієтесь, що славний наш народ Подасть вам хліб і сіль на золотім тарелі? О, по-належному ми зустрічаєм орди Гостей, не кликаних у край наш на ралець! (Максим Рильський, II, 1960, 184).
♦ Кривавий ралець — те саме, що Кривавий бенкет (див. кривавий). Підкошує силу козачу біда Та зігнана ляхом голота... Немає рятунку: єдиний кінець — Ушкварить катюгам кривавий ралець! (Михайло Старицький, Поет. тв., 1958, 206); Ходити (іти, піти) на ралець — іти з подарунком вітати кого-небудь. Взяла [Венера] очіпок грезетовий І кунтуш з усами люстровий, Пішла к Зевесу на ралець (Іван Котляревський, I, 1952, 69).
Словник синомнімів української мови
ПОДАРУ́НОК (подарована річ, гроші тощо), ДАРУ́НОК, ДАРОВИ́ЗНА розм., ДАРІВЩИНА розм., ПРИНО́СИНИ розм., ПРИНО́С розм., ДАР уроч., ПІДНО́ШЕННЯ заст., ПІДНО́С заст., РАЛЕ́ЦЬ заст., ПРЕЗЕ́НТ заст., розм., БАКШИ́Ш заст., розм., ПАЙДА діал.; ГОСТИ́НЕЦЬ (якась річ або ласощі, що їх привозять, приносять як подарунок). — Навіщо ти мені плахту передав? Я не хочу від тебе ніяких подарунків (А. Головко); Прийшла весна — сибірська, блискавична, Сашко збирав дрібні якісь квітки І матері в дарунок їх приносив (М. Рильський); Молодиці несли в руках даровизну: хто дарував курку, обтикану калиною, хто гуску, хто порося (І. Нечуй-Левицький); Ми на дарівщині житимемо (Словник Б. Грінченка); Копронідос поклав на вікні свої приносини (І. Нечуй-Левицький); Не ходи до воєводи з одним носом, ходи до нього з приносом (прислів'я); Утішені баби голосно прирікали, що хто дає на нове господарство, і на цей раз дари їх були щедрі і давалися з охотою (Г. Хоткевич); — А це вам, Василю Степановичу, — показав Головатий на пайку, розміри якої значно поступалися перед підношенням, призначеним князеві (С. Добровольський); — Тарасе, чуєш? Умирає... А я ж їй і весільний ралець приготував (О. Ільченко); Двічі на тиждень провідував (Макар) Зою Артемівну. І завжди привозив їй у презент, що мав на хуторі (П. Кочура); Нашіптування Хосров-хана про великі бакшиші, котрі одержує візир від іноземних послів, мають під собою підставу (Н. Рибак); Хоч я і був ситий, пообідав у студентській їдальні, але мусив пригощатись материними гостинцями (Є. Гуцало).
Ілюстрації
