Молодан
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 21:23, 28 жовтня 2021; A.kozachuk (обговорення • внесок)
Молодан, -на, м. 1) Молодчикъ. Козаченьку, де ти, молодане? Мкр. Н. 10. Ой у мого молодана біле личко, як у пана. Чуб. V. 15. 2) Молодоженъ. Черк. у.
Сучасні словники
МОЛОДА́Н, а, чол., розм. Молода неодружена людина; парубок. Козаченьку, де ти, молодане? (Словник Грінченка); // Те саме, що молодожон.
Ілюстрації
|