Невигідно

Невигідно, нар. Неудобно.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

НЕВИ́ГІДНО. 1. Присл. до невигідний. Їй невтямки було, що ця поза невигідно випинає її перезрілі форми і на гармошку збирає в'ялу шкіру на шиї (Іван Кулик, Записки консула, 1958, 176). 2. у знач. присудк. сл. Не дає вигоди, прибутку кому-небудь. Далі експлуатувати мідний скарб було їм [царським підприємцям] невигідно — машини дорого коштували (Олесь Донченко, II, 1956, 11). 3. у знач. присудк. сл. Не йде на користь, не надає переваг кому-, чому-небудь. — Кричати, щоб хто-небудь перевіз, невигідно: зараз же люди на сміх піднімуть. І Йонька вирішив ночувати на острові (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 257). Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 256. Коментарі (0) НЕВИГІ́ДНО, розм. 1. Присл. до невигідний. Покірно стоїть вівця, невигідно розчепіривши ноги,.. і слуха, як дзюрчитьз неї молоко у дійницю (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 324); Гриця заболіли в'язи, бо дуже невигідно лежав: плечі на подушці, а голова скривлена під стіною (Лесь Мартович, Тв., 1954, 77). 2. у знач. присудк. сл. Незручно, неприємно. [Прісцілла:] Скажи, де б нам узяти глини або якої фарби, тільки швидше. Нам невигідно кликати рабів (Леся Українка, II, 1951, 421). Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 256.

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Невигідно нар. Неудобно.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

НЕВИ́ГІДНО. 1. Присл. до неви́гідний. Їй невтямки було, що ця поза невигідно випинає її перезрілі форми і на гармошку збирає в’ялу шкіру на шиї (Кулик, Записки консула, 1958, 176). 2. у знач. присудк. сл. Не дає вигоди, прибутку кому-небудь. Далі експлуатувати мідний скарб було їм [царським підприємцям] невигідно — машини дорого коштували (Донч., II, 1956, 11). 3. у знач. присудк. сл. Не йде на користь, не надає переваг кому-, чому-небудь. — Кричати, щоб хто-небудь перевіз, невигідно: зараз же люди на сміх піднімуть. І Йонька вирішив ночувати на острові (Тют., Вир, 1964, 257). НЕВИГІ́ДНО, розм. 1. Присл. до невигі́дний. Покірно стоїть вівця, невигідно розчепіривши ноги,.. і слуха, як дзюрчить з неї молоко у дійницю (Коцюб., II, 1955, 324); Гриця заболіли в’язи, бо дуже невигідно лежав: плечі на подушці, а голова скривлена під стіною (Март., Тв., 1954, 77). 2. у знач. присудк. сл. Незручно, неприємно. [Прісцілла:] Скажи, де б нам узяти глини або якої фарби тільки швидше. Нам невигідно кликати рабів (Л. Укр. ІІ, 1951, 421). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 256.

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

невигідно I невиг`ідно розм. 1) Присл. до невигідний. 2) у знач. присудк. сл. Незручно, неприємно.

II нев`игідно 1) Присл. до невигідний. 2) у знач. присудк. сл. Не дає вигоди, прибутку кому-небудь. 3) у знач. присудк. сл. Не йде на користь, не надає переваг кому-, чому-небудь.

Ілюстрації