Табель

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ТА́БЕЛЬ, я, чол.

1. Список, перелік предметів разом з даними щодо них, розташований у послідовному порядку. Табель майна установи.

Табель про ранги, дорев. — законодавчий акт Петра І, за яким в армії, флоті та урядовому апараті була встановлена послідовність, ієрархія чинів (посад).


2. Донша з жетонами або книга для обліку виходу на роботу робітників і службовців та закінчення ними роботи. У тракторній бригаді постійно ведеться табель явки на роботу трактористів, причіплювачів і інших працівників (Орг. та технол. тракт. робіт, 1956, 19).

3. Відомість про успішність учня за чверть навчального року або за рік. Я вирішив підтягтися, щоб в останньому за цей рік табелі були в мене тільки четвірки й п'ятірки (Леонід Смілянський, Сашко, 1954, 32); Наприкінці травня екзамени закінчились, а другого червня Олександра Василівна роздала п'ятикласникам табелі (Олесь Донченко, Ю. Васюта, 1950, 180).

Словник іншомовних слів

табель; ч.

(гол., від лат., дощечка)

1. Список, перелік предметів разом з даними щодо них, розташованих у послідовному порядку; реєстр.

2. Дошка з жетонами або книга для обліку виходу на роботу робітників і службовців та закінчення ними роботи.

3. Відомість про успішність учня за чверть навчального року або за рік.

Ілюстрації

Tabel1.png Tabel2.png Tabel3.png Tabel4.png

Медіа

Див. також

Табель

Таймшит