Спіткати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 15:35, 26 жовтня 2021; Bashkoliak.iff20 (обговорення • внесок)
Спіткати, -ся. См. II. Спотикати, -ся.
- Зустріти того, хто рухається навпроти.
Вертаючись якось з городу, Пріська спіткала їх обох. Степан ішов похмурий та сумний, а Дунька щось весело йому цокотіла (Любов Яновська, I, 1959, 261)
- тільки 3 ос. Випасти на долю.
Мати не знала, Дивувалась, що се таке Мар'яну спіткало? Чи не пристріт? Сяде шити — Не те вишиває (Тарас Шевченко, I, 1963, 151)
Ілюстрації
