Сплюндрувати

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Сплюндрува́ти, -ру́ю, -єш, гл.

  1. Зруйнувати, знищити.

— Є такі герої, що вихваляються, скільки хто гнізд розорив. Сусідський хлопець, Грицько, навіть ластів'яче гніздо сплюндрував (Олександр Копиленко, Як вони.., 1961, 146)

  1. Спотворити, зганьбити.
  2. Замучити, закатувати.

— Казали мені батьки, що на Закарпаття восени вдерлися угорські фашисти, багато наших людей сплюндрували, — мовила Вілія і засмутилася (Терень Масенко, Роман.., 1970, 242)

Ілюстрації

https://rubryka.com/wp-content/uploads/2018/09/41761508_1392939254171718_199651576229396480_n.jpg%7C120px%7C

Медіа

https://www.youtube.com/watch?v=pUYrPBzB5fU