Молодитися
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:41, 10 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Молоди́тися, -джу́ся, -дишся, гл. 1) Молодиться. Не вважаючи на свою дохожалість, вона любила молодитись. Лев. Пов. 168. 2) безл. Молодиться. Собираются тучи; то тучи, то снова прояснится. Молодиться на дощ. НВолын. у. Молодитьсямолодиться, та й дощ не піде. Ном. № 568. Воно ся молодить, може дощ буде. Каменец. у. 3) Покрываться сыпью красной или пузырчатой. Дитина цвіте, тільце молодиться. Мил. 32.
