Баланда
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 13:56, 25 жовтня 2021; Bashkoliak.iff20 (обговорення • внесок)
Баланда, -ди, об.
- 1) Медлительный, неповоротливый, неловкій человѣкъ. Желех.
- 2) Вздорный болтунъ. Желех.
- 3)-й, ж., розм. Дуже рідка пісна юшка з недоброякісних продуктів.
П'ятнадцять узятих з поля бою червоноармійців німці примушували працювати з ранку до ночі, годуючи їх так званою баландою (Дмитро Бедзик, Плем'я.., 1958, 72).
Ілюстрації
