Молодик
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:41, 10 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Молодик, -ка, м. 1) Молодой неженатый человѣкъ. Веселий, ручий молодик. Мкр. Г. 7. Чи не лучче було молодиком жити? Грин. III. 295. 2) Молодой мѣсяцъ, первая четверть луны, новолуніе. На молодику. Въ новолуніе. Треба на молодику вийти на двір і говорить до місяця тричи. Чуб. І. 92.
