Штиря

Штиря, -рі, ж. Безплодная овца. Зеньк. у. Вас. 198. Гляну яром по долині то ж моя биря, то ж моя штиря. Чуб. V. 1172.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках ШТИР, я, чол.

1. Циліндричний стержень з конічним кінцем. [Молодий каменяр:] Інженер! Де його тільки не носить? [Старий каменяр:] Од його штирів уже всі гори в дірках (Яків Мамонтов, Тв., 1962, 399); Дах закріплюється на різній висоті дерев'яними штирями, що вставляються в спеціальні отвори в стояках (Жилий будинок колгоспника, 1956, 15); На кінці вала [жатки] установлено приводну зірочку, яка закріплена штирем і шплінтом (Зернові комбайни, 1957, 109).

2. Радіоантена, що має вигляд довгого стержня.

Ілюстрації

Shtur25102021.jpg

Медіа

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 538.