Хвальба
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 12:20, 24 жовтня 2021; Kvsemeniuk.fpmv21 (обговорення • внесок)
Хвальба, -би, ж. 1) Похвала. Хвальба сорочки не дасть. Ном. № 7477. Власна хвальба не платить. Ном. № 2561. 2) Хвастовство. Хвальба повні торби, а в тіх торбах пусто. Чуб. І. 282. 3) Угроза.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках ХВАЛЬБА́, и, жін., розм. Вихваляння, похвала. Раї стало ніяково від хвальби десятника (Олександр Копиленко, Вибр., 1948, 65)
Ілюстрації
Медіа
https://www.youtube.com/watch?v=Zt0Lvn3NGsY
Див. також
Джерела та література
Словник української мови http://sum.in.ua/s/khvalytysja