Частиця

Части́ця, -ці, ж. Частица. Ум. Части́чка. Він тоді взяв та одділив на Боже ім’я малу частичку. Чуб. І. 144.

Частиця = частинка = частина

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Словник.ua

ЧАСТИНКА, и, ж. 1. Зменш. до частина 1, 2. Ми розломили шматок хліба на дві частини, потім одну частину - ще на дві частинки, і кожен з нас одержав по частинці (Сміл., Сашко, 1957, 198); Щоб позбутися частинок глини чи піску, що містяться у воді, досить пропустити воду через лійку з фільтрувальним папером (Підручник дезинф., 1953, 6); Людина повинна знати закони життя Всесвіту, адже Земля, на якій вона живе, є його складовою частинкою (Ком. Укр., 3, 1970, 29).

2. спец. Найпростіший елемент у складі речовини. Частинки, з яких складаються кристали, розташовані правильними рядами, і рухаються в межах певних дільниць, не стикаючись між собою (Наука.., 10, 1956, 12); Елементарні частинки являють собою більш або менш складні угруповання різних сполук - білків, ліпоїдів, часто нуклеїнових кислот, багатьох інших речовин (Знання.., 6, 1968, 9).

ЧАСТИНА - Окрема одиниця, пайка, шматок і т. ін., які відділяються від чогось цілого. Хіба не рівна частина досталася на долю братів? Усе ж пополам паювали (Панас Мирний, IV, 1955, 136); Коли б хоч десята частина з його бажань здійснилась, земля б стала вільною від панів, ба й сама пам'ять про них щезла б на віки вічні (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 257);

Ілюстрації