Могоричити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:36, 10 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Могоричити, -чу, -чиш, гл. Угощать для какой-нибудь цѣли, располагать въ свою пользу угощеніемъ. Треба прохати сусідів... та ще й могоричити. О. 1862. І. 72. Могоричив, могоричив, поки сказав. Ном.