Мовити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:35, 10 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Мо́вити, -влю, -виш, гл. Говорить. Мовивши слово, треба бути паном. Ном. № 10671. Казала б, та уста не мовлять. Г. Барв. 72. Раз то мовить по грецьки, удруге по турецьки. Лукаш. 43. Він дожидав, не мовлячи слова, духу не зводячи, блідий. MB. II. 190. З великого жалю, я слова не мовлю. Лукаш. 83.
