Виступ
Ви́ступ, -пу, м. Выступленіе. Желех.
1. Частина чого-небудь, що видається, виступає наперед. Виступи гір закривали дорогу (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 197); Матроси засіли під кам'яним виступом високої скелі (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 272); Капітан і лейтенант сиділи в кутку окопу на піщаному виступі і про щось розмовляли (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 211); Лютує парубок, і кінчики пальців до крові втискаються в розтріскані шпарини верби, зривають виступи холодної омертвілої кори (Михайло Стельмах, I, 1962, 401).
2. Заглибина, виїмка в чому-небудь. Знизу було видно, що в кам'яній стіні є чимало виступів (Олесь Донченко, Ю. Васюта, 1950, 50).
3. Залишення попереднього місцеперебування, стоянки, вирушання в похід. [Половець:] Наказ загонові: приготуватися до виступу! (Юрій Мокрієв, П'єси, 1959, 173).
4. Публічне виголошення промови, заяви, інформації і т. ін. Велике зворушення серед присутніх викликав виступ Костя (Олесь Донченко, I, 1956, 71); Після доповіді почались виступи делегатів (Ірина Вільде, Пов. і опов., 1949, 210); // Виконання перед глядачами літературного, музичного, драматичного та ін. творів, гімнастичних вправ тощо. — Сьогодні ж перший виступ знаменитого тенора, що то про його було стільки мови (Леся Українка, III, 1952, 511); Після ділової частини вечора продовжувались виступи художньої самодіяльності (Олекса Гуреїв, Наша молодість, 1949, 91); // Публікація свого твору, статті або окремого твердження, думки з певного питання. Побачив [Каргат], що виступами в пресі нічого нашим консерваторам не доведеш, і вирішив доводити свою правду ділом (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 28).
5. Дія, спрямована проти кого-, чого-небудь. Як приходив хтось із людей і оповідав про нові виступи молодого отамана [опришків], умисне кликав Юріштан жінку до хати, аби й вона чула (Гнат Хоткевич, II, 1966, 114); Всюди у військах таке панувало піднесення, так хотілося покінчити швидше все одним ударом, що командирам коштувало зусиль стримувати бійців від передчасного виступу, від негайної атаки на Перекоп (Олесь Гончар, II, 1959, 406); // Вияв незадоволення, протесту у формі активної дії (через повстання, страйк, демонстрацію). Повстання 1591—1596 рр. були першим широким спільним виступом селянства, козацтва і міських низів України проти феодального гніту (Історія УРСР, I, 1953, 170); За задумом Яворського виступ робітників Турківських заводів мусив стати поштовхом до демонстрацій робітників у Самборі (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 126).
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
