Навіч

Навіч (кому), нар. Предъ глазами, на глаза. Покликали судді Івана Процькові навіч.

Сучасні словники

Джерело

1. Своїми очима, особисто. — Ви ж так злякалися колись перспективи злиднів, а тут же побачили їх навіч… (Л. Укр., III, 1952, 708); Гарматки гримнули ще раз, і тепер вже й Данило загукав "ура", бо побачив навіч, як ганок П’ятої гімназії раптом наче вдарило молотом (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 431); // Наочно. Війна принесла ту користь, що відкинула всі умовності, зірвала всі покрови, показала народові навіч повну правду (Ленін, 21, 1950, 230).

2. Перед очима, на очах, в очах; на очі. Бачили Орисю з якимсь паном, і якась дівчина навіть підгледіла, що то був Гордій; нарешті всім навіч прибігала Орися до Гордія в Радівку (Гр., II, 1963, 149); [Фамусов:] Де іншого шукать тобі взірця, як навіч приклад є отця? (Гриб., Лихо з розуму, перекл. Рильського, 1947, 17).

3. Явно, очевидно; цілком. [Командор:] Я зумію одважно боронити прав лицарських, та тільки треба, щоб вони були всім навіч безперечні (Л. Укр., III, 1952, 380); // Зовні. Завше певна в собі, тверда, навіч спокійна, — людина ся була чужа й незрозуміла для всіх, між ким доводилось їй жити (Дн. Чайка, Тв., 1960, 47).