Міцно
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:31, 10 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Міцно, нар. 1) Крѣпко, сильно. Він її пригорнув до серця міцно, поцілував. Кв. І. 65. Міцно нездужає. О. 1862. VI. 109. 2) Прочно.