Містити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:29, 10 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Місти́ти, -щу́, -сти́ш, гл. Мѣстить, помѣщать. Де він те все містив, Бог його святий знає. О. 1862. І. 29.