Мирити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:21, 10 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Мири́ти, -рю́, -ри́ш, гл. 1) Мирить, примирять. 2) Мириться (съ кѣмъ, чѣмъ). Не мирити. Ссориться. За кису світ увесь не мирить. Г. Барв. 448.