Минтус
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:21, 10 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Ми́нтус, -са, м. Ломоть, кусокъ хлѣба, полученный нищимъ (Левч. 66), вообще всякая съѣдобная подачка нищему; отсюда минтуси — просто подачки, остатки пищи, даваемые нищимъ и пр. Там би мати минтусами краденими годувала. Черниг. у. См. Мантули, мантулки.
