Микулитися
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:18, 10 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Микулитися, -люся, -лишся, гл. Мяться; вилять; хитрить. Усі бояться, микуляться, чи йти, чи ні? Г. Барв. 427. Ич бісова коняка! шоб же рівно йти по дорозі, ні, вона микулиться туди та сюди та й край! Херс. у. Слов. Д. Эварн.
