Торок

І. То́рок, -ку, м. 1) Кромка. Гол. Од. 21. 2) Кусокъ полотна съ бахромой, прикрѣпленный къ навою; къ каждой нити бахромы прикрѣпляется нить навиваемой основы. Чуб. IV. 96. Вас. 167. Шух. І. 259. 3) мн. тороки. Бахрома (напр. на платкѣ). Гол. Од. 77. Шух. І. 124, 132. Білі рушники шовкові тороки. Нп. Каменец. у. Ум. Торочок. Англ. - fringe; італ. - frangia. ІІ. Торок, (ку?), м. Небольшой плотъ изъ 3 — 4 бревенъ; на торки разбивается большой плотъ и пригоняется къ берегу. Мнж. 193.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 206 - Торок, у, чол., розм., рідко. Те саме, що торочка. 1. Та хустка завжди висіла в кутику на жердці, і її Максим пізнав би, хоч би сотки були дівок, так знав на ній кожний листок, кожну квітку, кожний торок (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 114). 2. Ремені ззаду сідла для прив'язування речей або прив'язаний до сідла дорожній мішок. Гой, козачейку [козаченьку], пане ж мій, На чім же буде поїзд мій? — Посаджу тя [тебе] за бедрами, Прив'яжу тя тороками. Бог над нами, Кінь під нами (Пісні та романси українських поетів.., I, 1956, 131); Спереду сідла висіли дві кобури з пістолями, а з тилу в тороках ув'язувалась бурка і інше до треби козакові (Олекса Стороженко, I, 1957, 265); Приторочила тороки, Від копит знялась луна (Андрій Малишко, Книга.., 1954, 28).

Ілюстрації

Медіа

).Torok 121021.jpg