Мечеть
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:15, 10 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Мечеть, (ти, ж?) = Мечет 1. Оце викопа (запорожець на землянку) яму, обставе її, чим там попало, обліпе, обмаже, поставе мечеть (хліб пекти), зробе кабицю (страву варити) та й живе. КС. 1883. XI. 504.