Штукарь

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Штукарь, -ря, м. Шутникъ, забавникъ, проказникъ.



Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

1. Той, хто спритно, уміло робить що-небудь, вправний у чому-небудь. Сьогодні [на столі] не лише листки барвінку, але й сині його квітки! Штукар мій Івась, се він таку несподіванку придумав для мене (Іван Франко, IV, 1950, 346); — От штукар, а! — говорить дядько Іван з захопленням, ніби він уперше зустрічає жайворонка над своєю головою (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 147);

2. Жартівник, забавник, пустун. Леонід Семенович теж був з крикливих, був навіть трохи штукар, любив пореготатись і пожартувати (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 65); Сам урядник, видно, штукар великий та балагур, знає тьму анекдотів (Степан Васильченко, Незібрані твори, 1941, 174).

Ілюстрації

Shtukar10102021.jpg Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

ШТУКАР — СИНОНІМІЯ

витівни́к людина, схильна до витівок; вигадник.

фо́кусник (перен., розм.) той, хто вдається до незвичайних дій, вивертів, хитрощів.

фігля́р (розм.) пустун, витівник.

химе́рник (розм.) людина, схильна до витіво́к; витівник, штукар.

арти́ст (розм.) той, хто досяг високої майстерності в будь-якій галузі; митець.

вмі́лець той, хто добре знає свою справу, володіє умінням; вправний майстер.

віртуо́з виконавець, який досконало володіє технікою свого мистецтва.

ма́йстер той, хто досяг високої майстерності, досконалості в своїй роботі, творчості.

майсте́рник (розм.) те саме, що ма́йстер 3.

маста́к (розм.) вміла й досвідчена в певній ділянці людина; майстер (у 3 знач.), митець (у 2 знач.).

мите́ць людина, обізнана, вправна у якій-небудь справі; майстер (у 3 знач.).

умі́лець той, хто добре знає свою справу, володіє умінням; вправний майстер.

універса́л людина, яка володіє багатьма спеціальностями свого фаху; людина різнобічних, багатопланових знань, навичок.

чаклу́н (розм.) про людину, яка робить все надзвичайно вміло, вправно.

маг традиційна назва фокусника, ілюзіоніста.

фо́кусник той, хто показує фокуси; артист, який демонструє фокуси (див. фо́кус2 1).

чароді́й те саме, що маг.

чароді́йник те саме, що чарівни́к 1.

чарівни́к те саме, що маг - традиційна назва фокусника, ілюзіоніста.

ілюзіоні́ст актор цирку, який показує фокуси за допомогою різноманітних і складних приладів.

вигадник той, хто легко вигадує, видумує, людина з живою уявою

мартопля́с (зневажл.) несерйозний чоловік


Джерела та література

http://sum.in.ua/s/shtukar

https://goroh.pp.ua/%D0%A1%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%BC%D1%96%D1%8F/%D1%88%D1%82%D1%83%D0%BA%D0%B0%D1%80

Зовнішні посилання