Мерин
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:11, 10 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Ме́рин, -на, м. Меринъ, холощеный жеребець. Вернулись із добрим мерином... жеребця такого доскочили, що так і йграє на поводі. К. ЧР. 115. Ум. Мерине́ць. Ном. № 770.