Веприна

Веприна, -ни, ж. 1) Мясо вепря. 2) Раст. Ribes grossularia. Вх. Пч. II. 35.

Сучасні словники

А́ґрус (Ribes uva-crispa) — вид ягідних рослин родини аґрусових. Аґрус утворює кущі висотою до 1,5 м. Плоди (несправжня ягода) округлі або довгасті, забарвлені в білий, зелений, жовтий, рожевий, червоний або чорний колір, містять 6—12 % цукрів, вітаміни А, В і С. З зелених і напівстиглих ягід виготовляють компоти і варення; стиглі ягоди — добрий десерт і сировина для виробництва мармеладу, соків, вин, начинок для цукерок тощо. В Україні аґрус розводять в усіх районах. Плодоносить на 2—3-й рік. Урожайність 8—32 кг з куща.

Етимологія

Українське аґрус (староукраїнські форми XVIII ст. аґрестъ, аґресъ) походить через пол. agrest (у XV–XVI «кисле вино з незрілого винограду», пізніше «аґрус») від італ. agresto («незрілий виноград»). Італійське слово, зі свого боку, походить від лат. agresta, що можливо, пов'язане з грец. άγωστις («кормова трава»).

Співзвучні назви рослини і в більшості інших слов'янських мов: біл. агрэст, чеськ. angrešt, словац. egreš.

Проте доктор сільськогосподарських наук, селекціонер цієї рослини[3], Ірина Попова стверджує, що аґрус з'явився у Київській Русі ще в XI столітті, набагато раніше, ніж у Західній Європі, і називався агрызъ (XI ст.) або берсень (Московська держава, XV ст.).

Латинська видова назва uva-crispa означає «гроно чіпке» («виноград чіпкий»). Цікаво, що назви аґрусу в деяких слов'янських мовах походять від прасл. *grozdь(n-) («гроно»): серб. огрозд/ogrozd, хорв. ogrozd, болг. цариградско грозде, укр. заст. грозно.

Походження

Аґрус у дикому вигляді росте в деяких країнах Європи, Азії, а також Північної Америки. Велика кількість культурних сортів аґрусу отримані від родичів європейського, далекосхідного і деяких видів американського аґрусу. Наші культурні сорти виведені в основному з аґрусу звичайного, який росте в Європі. Вони відрізняються від сортів, отриманих від американських видів, розміром, красивим зовнішнім виглядом ягід і добрим смаком.

Опис

Аґрус — це кущ середньої висоти. На гілках, залежно від сорту, розташовані одинарні, подвійні або тройні шипи.

Суцвіття — грона, в гроні одна-дві, інколи три квітки. Зацвітає першим серед ягідних, із кінця квітня і до травня, триває від 10-ти до 20-ти днів, тому корисний для бджільництва. За наявності ранніх та пізніх сортів аґрусу взяток може значно збільшитися. Медопродуктивність за ідеальних умов може сягати до 70кг/га, але через примхливу погоду під час цвітіння взяток падає до 35-40 кг/га. Бджоли збирають прозорий нектар та блідо-жовтий пилок. Для найкращого запилення плантацій аґрусу потрібно вивозити 0,5-1 бджолину сім'ю на 1 га для крупноплідних сортів аґрусу, або 3-3,5 сімей для дрібноплідних[7].

Плоди (несправжні ягоди) різної форми і кольору, опушені і без опушення, з великою кількістю насіння. Чашечка не опадає.

Аґрус — багаторічна рослина. Гілки її живуть і добре плодоносять до 7-8 років; коренева система і основа куща можуть жити довше. Довговічність пояснюється особливістю його біології. Протягом багатьох років аґрус зберігає здібність давати пагони заміщення від основи куща. На цих пагонах нульового порядку наступного року виростають бокові розгалуження — пагони першого, другого, третього порядків, які несуть основний урожай. Ці молоді, добре розвинуті гілки заміщують старі, які потрібно вирізувати при перших ознаках старіння. Таким чином іде постійна заміна старих гілок новими, молодими.

Добрий ріст пагонів першого і вищих порядків особливо важливий для плодоношення куща. Чим більше буде гілок першого порядку і чим сильніший їх ріст, тим більшим у наступних роках буде урожай.

Ілюстрації