Смух

Смух, -ху, м. Смушка, смушекъ. У Гребенки употреблено въ значеніи: мѣхъ звѣря. (Вовк) сидить і сам собі радіє, що смух його огонь, мов літом сонце, гріє. Греб. 385. Ум. Смушок. Вас. 198.

СМУХ, у, чол.

1. Те саме, що смушок. Я вже, пані-брате, Дбаю не такі Бідним людям на одежу Смухи та нитки (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 114); І чого тільки тепер нема на ярмарку?! І кожухи нижче п'ят,.. і коротенькі, обшиті смухом кожушки (Михайло Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 143); А кожух на тому Банді, Ну й кожух! ..Не жалів кравець — поставив Добрий смух (Леонід Первомайський, З глибини, 1956, 320).

2. розм. Густий волосяний покрив ссавців; шерсть. Звірюка ..Сидить [біля вогню] і сам собі радів, Що смух його Огонь, мов літом сонце, грів (Євген Гребінка, I, 1957, 71).

Сучасні словники

СМУ́ШОК, шка, чол. Шкурка, хутро новонародженого ягняти. До їх гурту ішов парубок, високий, білявий,.. у сивій з решетилівських смушків шапці (Панас Мирний, III, 1954, 32); Повно юхти та смушків в тачанці в дядьків, повно буржуйських куниць та лисиць (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 549); Каракуль. В перекладі — чорна квітка. Так здавна називали дивовижний за красою ягнячий смушок з шовковистою, блискучою вовною й чудовим малюнком, що формою нагадує пелюстки троянди (Знання та праця, 3, 1972, 4); * Образно. М'яко шепотів під ногами росяний смушок споришу (Євген Кравченко, Сердечна розмова, 1957, 13); * У порівняннях. На небі набігли дрібні, мов смушки, хмарки (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 11); // Шкура, хутро вівці. Увійшов у прихожу Павло. Шуб, шуб на вішалці висить, та все такі... Смушки руді, вороні, і аж полискуються, дорогі все якісь (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 157); Цигейкову шубу шиють з високоякісного смушка, а вівці, які дають його, повинні не менше двох разів на рік проходити обробку креоліном (Наука і життя, 8, 1959, 20).

Відмінювання

Називний смух

Родовий смуху

Давальний смухові, смуху

Знахідний смух

Оруднийсмухом

Місцевий на/у смуху

Кличний смуху