Жень

Жень, -ні, ж. Сжинъ, ужинъ. Моєї жені снопів не дали. Канев. у. Жень не пов’язана, покидана гуком лежить. Г. Барв. 233. 2) Снарядъ, посредствомъ котораго взлѣзаютъ на дерево для осматриванія бортей. Радом. у.

Сучасні словники

Жень - нескл. ж .; = Жень Одна з основних етичних категорій конфуціанства, що означає доброчесність, любов до ближнього, справедливість і т.п. Тлумачний словник Єфремової. Т. Ф. Єфремова. 2000

Жень — драбини, лазиво, снасть для споруджений борті, видобутку меду.

Філософія

Жень - понятійна категорія в конфуціанстві.

У класичному розумінні означає поняття «поваги», «великодушності», «доброти», «серйозності», «щирості». Вища чеснота з п'яти постоянств (п'яти чеснот) конфуціанства, які повинен мати благородний муж. Виражається в любові до ближнього, турботі про людей.

Одна з ключових категорій китайської філософії і традиційної китайської культури, що поєднує три головних смислових аспекти:

-морально-психологічний - любов-жалість до людей;

-соціально-етичний - сукупність всіх видів правильного ставлення людини до іншої людини і суспільства;

-етико-метафізичний - симпатичних-інтеграційна взаємозв'язок окремої особистості з усім сущим, включаючи неживі предмети.

Він володіє жень покликаний, з одного боку, врівноважувати світ, з іншого боку, - «долати себе і повертатися до ритуальної благопристойності», реалізовувати «золоте правило моралі»: не нав'язувати іншому того, чого не бажаєш собі.

У неоконфуціанской моделях, під впливом буддизму, категорія жень придбала космологічні риси. У вченні Тань Ситун (1865-1898) вона виступає як аналог європейського поняття гравітації.

Поняття гуманність (жень) трактувалось філософами досить розширено і включало в себе таку велику кількість позитивних якостей, що рідко хто із сучасників і послідовників могли називатися гуманними. Так, деякий Мен У-бо запитав Конфуція, чи можна вважати гуманними його учнів Цзи Лу і Цю. Філософ відповів, що першому з них можна довіряти керувати цілим царством, другому – 1000 дворами. Однак прямої відповіді про гуманність обидвох Конфуцій, як виходить з тектсу “Луньюй”, так і не дав: “Гуманен ли он, я не знаю”. Гуманність, по Конфуцію, означала дуже багато. Вона містила стриманість, розум, доброту, почуття справедливості. Гуманна людина повинна була вище всього ставити гуманність в строгому смислі цього слова, тобто насамперед любов до людей; він повинен бути позбавлений егоїстичних роздумів і всі свої сили і вміння віддавати на благо інших. Гуманність – це те, що не треба шукати. Варто лише захотіти, і вона буде поруч з тобою. Таким чином, принцип жень символізує ту сукупність досконалостей, ту ідеальну норму взаємовідношень між людьми, які були взяті Конфуцієм в якості зразка і якими в основному володіли стародавні мудреці і герої.

Гуманними в уявленнях Конфуція були великі правителі стародавності Яо, Шунь і Юй. Взірцем гуманної людини був і найулюбленіший, але рано померлий учень Конфуція Янь Хуей, який був задоволений чашкою рису і ковтком води в день, жив у жалюгідній конурі, але завжди був веселий і задоволений. А що стосувалось живих людей, сучасників філософа, то тут його оцінки були надзвичайно строгі. Гуманність для нього була найвищою оцінкою людини. Характерно, що і про себе самого Конфуцій говорив: “Що стосується вищої мудрості і гуманності, то чи я осмілюсь претендувати на це?”.

Видатний сучасний китайський філософ Лян Шумін в монографії “Філософські аспекти цивілізації Заходу і сходу” визначав жень як інтуїцію. Не дивлячись на розмитість цього поняття, воно допомагає розумінню жень як почуття, яке проявляється в конкретній ситуації безпосередньо і спонтанно. Жень – це свого роду моральне прозріння, яке базується на етичному вихованні і життєвому досвіду. Жень – це не вроджене знання…