Цідитися

Цідитися, -джуся, -дишся, гл. Струиться, течь. Тільки й чути, що через греблю на лотоках водиця цідиться. Кв.

Сучасні словники

1. Литися тонким струменем. Вітерець заснув, і гілочки.. ледве-ледве колишуться; тільки й чути, що через греблю на лотоках водиця цідиться (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 40); — Ось залишилося у відрі трохи перестояної води, бери, Олексо, пий! — Чути, як вода з булькотінням цідиться в горлянку (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 89);

2. Сипатися безперервним тонким струменем. Пшениця цідилася на купу тоненькою цівкою, розбризкуючись золотистими зернами... (Яків Качура, Вибр., 1953, 285); Коли ліктем або коліном торкалися до колосків, то додолу з сухим шурхотом цідилося зерно (Євген Гуцало, З горіха.., 1967, 5); * Образно. — Перепадає було там, цідиться сяка-така копійчина за копійчиною, капає було потроху (Нечуй-Левицький, I, 1956, 56);

3. Просочуватися крізь що-небудь (про світло, повітря і т. ін.). З неба цідиться місячне сяйво (Юрій Мокрієв, Слід на землі, 1959, 171); В заґратоване вікно цідився ранок синювато-блідою піною (Іван Микитенко, Повісті.., 1956, 117); Тепер я відчуваю, як мені хочеться курити. А звідкись ліворуч цідиться лоскотливий запашний димок (Юрій Мушкетик, Серце.., 1962, 265); Через вікно в камеру цідилась густа сива волога (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 183); * Образно. Неприємними хвилинами цідиться мовчанка. Її порушує хуркіт вітряного двигуна та гусяче гелготання (Юрій Мушкетик, Серце.., 1962, 112).
http://sum.in.ua/s/cidytysja

Ілюстрації