Ялозити

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 15:49, 29 вересня 2021; Vsmartyniuk.if20 (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Ялозити, яложу, ялозиш, гл. Смазывать или пачкать чѣмъ либо жирнымъ. Ялозили все смальцем губи. Котл. Ен. III. 49.

Сучасні словники

1. Змащувати або забруднювати щось чим-небудь жирним. Із ріпи підставляли [жінки] зуби, Ялозили все смальцем губи, Щоб підвести на гріх людей (Іван Котляревський, I, 1952, 141); Дарма було очам бігати: гарні просторі сіни [школи] з чистими білими стінами, знизу пофарбованими начорно, щоб діти не ялозили, .. мотузяні матки до витирання ніг та густі-часті вішалки для одежі, — ні за що було зачепитись начальницькому окові (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 101);

2. Змочувати, зволожувати слиною; слинити. Він посидів коло столу, торгаючи борідку, то смикав її, то брав у рот і ялозив, ніби намагався щось висмоктати з неї (Гордій Коцюба, Нові береги, 1959, 343);

3. Совати, терти чим-небудь по чомусь. [Гаврило:] По губах неначе хтось смичком ялозить... (Грає на губах) (Марко Кропивницький, IV, 1959, 156); — Тобі не обридло сто разів на одному місці пузом по скелі ялозити? (Вадим Собко, Звичайне життя, 1957, 5).

4. перен. Дуже довго поратися з чим-небудь, обговорювати щось, зволікати з чимсь; возитися. — Мій чоловік, — почала вона ялозити стару історію, — такий вже був обережний, що й на холодне дмухав (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 117).
http://sum.in.ua/s/jalozyty

Ілюстрації

Ялозити.jpg