Вубратися

Вубратися, -беруся, -решся, гл. = Убратися. Вубралась теща у вовчинки. Мет. 191.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник

Убратися

1. Одягатися взагалі або певним чином (відповідно до якоїсь події, якогось свята і т. ін.). Смутна і невесела убиралася у своїй хаті панна хорунжівна, Йосиповна Олена (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 211); — Чого це пан Купа задля чумаків так убирається? — пошепки спитав Михайлик (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 23). // Одягатися гарно, наряджатися. Хороша була та Катря. Було, оце, як убереться — єдиначка, то вже нічого не жалували для неї, — плахта на їй шовкова, хустка з золотими квітами, з золотою габою, — зав'яже, а з правого боку квіточка (Марко Вовчок, I, 1955, 182).

• Образно. Так для сонечка осінь убралася, мов цариця у свято врочистеє, все, що є на сім світі найкращого, все зібрала на пишний убір (Леся Українка, I, 1951, 226).

// Мати звичку носити якийсь одяг, одягатися певним чином. Старий кавалер.. убирався по-старосвітському, носив превисокий циліндр на голові, трохи не до хмар, ще й якогось рудого, кофейного кольору, і все збирався женитись (Нечуй-Левицький, II, 1956, 400). // Одягатися певним чином, удаючи з себе когось. — Папа кажуть, що й вони грали, — сміливо обертаючись до Балабухи, промовила Олеся. — Та ще й убирались за панну (Нечуй-Левицький, III, 1956, 44); Доню, давно готові шати для царівни, але вона десь бавилась химерна, убравшися для жарту за жебрачку (Леся Українка, III, 1952, 244).

2. Прикрашати себе чим-небудь. — Було, як уберуся в квітки та в стрічки, то всі парубки на мене очі витріщають (Нечуй-Левицький, II, 1956, 106); — Я така рада. У квітки вбралась, у намисто, кожушанку наділа, стьожки почепила — пішла (Архип Тесленко, Вибр., 1950, 28).

3. Вкриватися листям, квітками і т. ін. Далекі скелі, всі у заломах, м'яко убрались в зелень і виглядали, наче старий, потертий місцями оксамит (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 290); — Розтануть сніги, Все оживе, заспіва навкруги... В цвіт уберуться і ниви, і луки, Тихо замовкнуть, забудуться муки (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 208). // Вкриватися шаром чого-небудь (снігу, інею тощо). Мороз береться, мабуть, дужче, бо вбрались в іній дерева (Наталя Забіла, У.. світ, 1960, 27).

4. Забруднитися або обсипатися, вимазатися чим-небудь. Зо всього маху вона грякнулася на землю, розбила ніс, убралася у куряву (Панас Мирний, I, 1954, 66). // Торкаючись чогось липкого, чіпкого і т. ін., набрати на себе. Підеш у сад — так в реп'яхи і вберешся, — колючий зробився [сад], мов їжак (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 54); Не ходити ж йому нетіпахою, бо тоді люди все на Катрю звернуть. Мовляв, жінка діжу місила, а чоловік у тісто вбрався (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 323).

5. Споряджатися, лаштуватися кудись. Убирайся, молодий козаче, — Завтра, завтра похід буде! (Народна лірика, 1956, 27); Сонечко звернуло вже на полудень, як Мелашка та Горпина, поприв'язувавши шапки на копах, стали убиратися додому (Любов Яновська, I, 1959, 142); Одного разу сиджу я — бачу, мій дяк іде; устаю і радію йому, та бачу, він у дорогу убрався (Марко Вовчок, VI, 1956, 259).

УБИРАТИСЯ 2 (ВБИРАТИСЯ), аюся, аєшся, недок.

Не гаючись іти, від'їжджати звідкись; забиратися. [Хор:] Який соцький ти без бляхи! Геть же швидше на всі шляхи, Геть же, к бісу убирайся (Марко Кропивницький, II, 1958, 103); [Олекса:] Та я казав йому [Сербину], щоб не смів він ходить за нами, щоб убиравсь своєю дорогою (Степан Васильченко, III, 1960, 16); Еней же з бабою старою, То сяк, то так, попід рукою, Тихенько од бровка убравсь (Іван Котляревський, I, 1952, 134); — Та я й сам рад звідси заздалегідь убратися (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 187).

Онлайн-бібліотека "Горох"

убра́тись - одягтися

убра́тись - забратися геть

убра́тись - прибрати

Цитати з літератури

"Тiльки...- Вiн окинув нас поглядом.- Убратися вам треба" (Нестайко Всеволод "Загадка старого клоуна")

"Поміж ними то там, то там тяглися з землі молоді парості, тонкі та гнучкі, чекаючи простору та сонячного світу, щоб і собі убратися у силу і буйнути навперейми з своїми дідами" (Мирний Панас "Повія")

"— Та я й сам рад звідси заздалегідь убратися" (Куліш Пантелеймон Олександрович "Чорна Рада")

"«Пречудна дівчина, — думав сам собі Готліб, — а яка гарна, а яка чемна! І з простим вуглярчуком заговорила! Але що вона розуміла під тим: «дома мене побачиш! Чи се значить: приходь? Ех, коби мені убратися в що по-людськи! Ну, але треба старатися!»" (Франко Іван Якович "Борислав сміється")

Ілюстрації