Метіль
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:38, 9 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
І. Метіль, -те́лі, ж. = Метелиця 1. Ой на зятя та метіль мете. Мет. 185. Не метіль з моря піднімалася, а то гуси сірі, лебеді білі. Чуб. V. 939.
ІІ. Метіль, -ля, м. 1) = Мете́лик. Рубанок тільки джжж, джжж! а стружки як метелі здіймаються. Г. Барв. 51. 2) Названіе рубля, который дарится новобрачнымъ на свадьбѣ. Борз. у. Грин. III. 454.