Письмачка

Письма́чка, -ки, ж. 1) Грамотная женщина. 2) Плохая писательница. Те саме, що й письмак ПИСЬМА́К, а, чол.

1. рідко. Письменна людина. Сопілку здумав нарядить [Гарасько]. Зробив, і як прийнявся грати, Хлоп'ята стали набігати І старики к йому ходить. Один із сих, мабуть, письмак, Сухий, кривий на праву ногу, Казав: «Молися, хлопче, богу, То будеш вік веселий так» (Українські поети-романтики.., 1968, 578).

2. заст. Письменник. Ті з галицьких письмаків, которі не могли сидіти зложивши руки, узялися за працю коло свого народу, стали писати для нього книжки (Михайло Драгоманов, I, 1970, 343); // зневажл. Те саме, що писака

• 
• 
•