Менинник
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:38, 8 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Мени́нник, -ка, м. 1) Именинникъ. 2) День ангела. Прийшов менинник багатого; він наззивав повну хату гостей. Грин. І. 179.