Мелюс
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:37, 8 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Мелю́с, -са, м. Искаженіе собственнаго имени: Міусъ — рѣка и прилегающее къ ней урочище. Въ думѣ: І до байраків, до мелюсів добігали, і тернові віття, верхи стинали... Далі з байраків, із мелюсів вибігали. АД. І. 108. Въ другихъ варіантахъ: Міюс или Міус. Стали вони до Міуса, до байрака добігати и т. д. Потебня. III. 122.
